Як підтримати матерів загиблих військових?

Як підтримати матерів загиблих військових?

Для матері немає нічого страшнішого ніж втрата дитини. Адже кожна дитина – це надія, продовження роду, втілення мрій та сподівань. Коли її не стає, втрачається опора та суть життя. 

ЩО ПЕРЕЖИВАЮТЬ МАТЕРІ ЗАГИБЛИХ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ?

Важко уявити, що відчуває мати, яка переживає біль втрати. Зазвичай за гіркими сльозами заховані: відчай, страх, безвихідь, обурення, агресія, жаль та розпач. І це, мабуть, далеко не весь перелік. Ці жінки ставлять собі питання: Як жити далі? Хто догляне на старість? Кому це все потрібно? До кого прихилитись? Навіщо мені жити? і т. д. Ці переживання супроводжуються тугою та горюванням. Дуже часто матерям важко прийняти цю втрату без підтримки спеціалістів. Крім того важливо розуміти, що кожна людина проживаючи втрату, відчуває скільки часу їй на це потрібно.

Проживаючи горе, матері не рідко створюють вдома «кімнати пам’яті» про загиблого Захисника або Захисницю, або можуть чимало часу проводити на могилах рідних, можуть обмежувати себе в їжі чи в певних діях, зберігаючи в такий спосіб пам’ять про загиблого.

ЯК ВЕДУТЬ СЕБЕ БЛИЗЬКІ ПОРУЧ ІЗ ТАКИМИ ЖІНКАМИ?

Родичі не завжди схвально ставляться до таких ритуалів. Інколи близькі починають відсторонюватися від людини, бо не мають сил витримувати емоції та не знають як діяти в цій ситуації. В цьому випадку людина залишається наодинці зі своїми думками та спогадами. Також є випадки коли родичі навпаки беруть на себе максимальну кількість турботи за близьку людину. Це допомагає в певній мірі не накопичувати певні речі та поряд з цим знижує самоцінність. Кожна людина має потребу бути корисною, тобто робити певні дії для когось або заради чогось.

Яке рішення? Дуже важливо дати можливість людині прожити емоції та створити підтримуючі умови для скорботи. Не забороняти плакати, давати місце спогадам про загиблого/лу.

ЯК ПІДТРИМАТИ МАТЕРІВ, ЯКІ ВТРАТИЛИ СИНА АБО ДОНЬКУ НА ВІЙНІ?

На жаль, повернути сина чи доньку неможливо. Але залишити про нього/неї спогади цілком реально. Зважаючи на «вподобання» матері можна запропонувати створити фільм спогадів про сина чи доньку, написати книгу чи намалювати картину, приходити на спільну молитву, чи посадити сад в пам’ять про рідного та ін.

ЯКІ ФРАЗИ МОЖНА ВИКОРИСТОВУВАТИ ДЛЯ ПІДТРИМКИ?

Цінними підтримуючими словами можуть бути: «Бачу/чую як вам зараз складно», «Я не можу забрати ваш біль, але я можу вислухати вас або побути поруч», «Ви завжди можете розраховувати на мою підтримку», «Співчуваю вашій втраті» та «Я бачу, як вам боляче».

ЯКІ СЛОВА НЕ ВАРТО КАЗАТИ МАТЕРЯМ ПОЛЕГЛИХ ВІЙСЬКОВИХ?

«Я розумію», «Не його/її одного забрала війна», «От, треба було не впускати», «То треба пережити», «Не ти перша, не ти остання», «Час лікує», «Знайдіть собі заняття», «Скільки можна побиватись».

ЩО ЩЕ МОЖЕ ДОПОМОГТИ?

Важливо уважно стежити за загальним станом матері. Якщо жінка інтенсивно зменшує спілкування з оточуючими, перестає дбати про себе, має порушення зі сном, відмовляється від їжі, весь час намагається лежати – слід звернутись за медичною допомогою. Якщо у населеному пункті є можливість відвідувати групи підтримки чи отримувати індивідуальні психологічні послуги – то варто скористатись нагодою. Крім цього добре було б, щоб жінка мала можливість опікуватись кимось або чимось.

Якщо ви відчуваєте необхідність покращити власний психоемоційний стан або потребуєте психологічної допомоги, можете звернутися до спеціалістів КУ "Центр УБД" СМР http://atocentr.sumy.ua/ та ГО "Ветеранський простір Сумщини"  https://www.facebook.com/VeteranSumy. Послуги надаються безкоштовно, очно та онлайн. Якщо потребуєте юридичну чи психологічну консультацію звертайтеся за тел. +380966873575

інформаційне наповнення отримане з джерела https://pidtrymka.in.ua/