Спілкування з військовослужбовцем на відстані: як підтримати та не нашкодити?

 

Про що говорити з військовослужбовцем, якщо він перебуває в зоні бойових дій? Чому спілкуватися з близьким військовослужбовцем може бути складно? Якими фразами можна підтримати рідного захисника?

У ЧОМУ ПОЛЯГАЄ СКЛАДНІСТЬ?

Спілкування на відстані ставить перед нами багато запитань. Ще складніше в ситуації членів родин військовослужбовців, які не бачать близьких місяцями. Їх зв’язок підтримується лише за допомогою “+” або коротких телефонних розмов. Близькі захисників можуть відчувати, що їм страшно або боязко щось запитати, не знають, як говорити по телефону з близькими, котрі служать, перш за все через відстань й відмінність досвіду.

ЯКЕ РІШЕННЯ?

Звісно, немає універсального рецепту для всіх, проте кожен, з якого боку телефонної розмови він би не був, повинен пам’ятати про повагу та щирість.

Військовослужбовець просто не зможе переказати, що відбувається з ним та навколо нього, адже це заборонено. Проте для нього важливо чути вас. Йому цікаво й корисно знати, чим живе світ поза фронтом: народилася дитина, розцвіли дерева тощо. Військовий просто хоче знати, що з близькими людьми все гаразд, що вони в безпеці й чекають його.

ЧОГО НЕ ВАРТО КАЗАТИ Й РОБИТИ?

Не питайте про травматичні події, не тисніть деталізацією. Наскільки це можливо, шукайте, встановлюйте й підтримуйте зручний саме для вашого випадку режим спілкування.

НЕ ВИМАГАЙТЕ НЕГАЙНОЇ ДОПОМОГИ

Коли в нас є ресурс, ми завжди намагаємося допомогти важливим для нас людям. Якщо ви будете вимагати допомоги у військового, який перебуває на відстані, це вам не допоможе, а тільки погіршить ваші стосунки. Людина може не знати, що з вами відбувається насправді, адже перебуває далеко. У близького військового може не бути ані матеріальних, ані соціальних ресурсів для допомоги. Проте через відсутність можливості допомогти у нього з’явиться відчуття провини, а у вас – образи, стане відчутною  напруженість  у спілкуванні.

НЕ НАМАГАЙТЕСЯ ДОПОМОГТИ БЕЗ ПРЯМОГО ПРОХАННЯ

Іноді через відсутність спілкування та близького контакту у рідних військовослужбовців може виникнути потреба допомогти. Проте не завжди військовий готовий прийняти підтримку, про яку не було домовленості. Не наполягайте на вирішенні проблем чи задоволенні якихось потреб без відповідного прохання. Ваші благі наміри можуть перетворитися в постійні суперечки та емоційне вигорання. Ви можете нескінченно сперечатися, тому що ваш співрозмовник постійно буде вам показувати, що ви не розумієте його умов і обставин, або ви будете нескінченно вислуховувати скарги і звинувачення через те, що не так розумієте його потреби або робите недостатньо. Спрямуйте енергію туди, де це буде доречно: плетіння сіток, участь у волонтерських заходах, попіклуйтесь про власний психоемоційний стан.

ЯК НАЛАГОДИТИ РОЗМОВУ?

Військовослужбовці хочуть хоча б ненадовго і віртуально опинитися в спокійному і безпечному місці, де можуть розслабитися та не вирішувати проблеми. Ви підтримаєте людину, якщо будете показувати їй, як ви справляєтеся, і що їй не потрібно за вас хвилюватися, що вона може за вас бути спокійною. Також важливо під час розмови розповісти щось таке, про що людина потім може згадати з теплою усмішкою, що додасть їй сил справлятися з проблемами і складнощами. Наприклад, це можуть бути історії про успіхи ваших дітей, смішні випадки, дрібниці, які свідчать про теплі стосунки і кохання, посилання світлин, які будуть нагадувати про приємні спогади та мрії, речей, які можуть бути символами вашого зв’язку.

Коли на фото партнер побачить вас з річчю, яку ви подарували, або яка пов’язана з вашим спільним досвідом, це може посилити емоційний зв’язок між вами. Такі фото й такі речі можливо використовувати як підтримку в складні моменти.

Дуже допомагає, якщо ви створюєте й продовжуєте свої власні традиції пари, наприклад, особливі фрази, жести, особисті смішні висловлювання, смайлики, яким ви додали особливого значення.

ЯКЩО СТАЄ СКЛАДНО РОЗМОВЛЯТИ

У розмові може виникати незручність, і це нормально. Незручність з’являється, коли хтось не знає, що сказати, коли ми не впевнені, що наші слова будуть доречними і необразливими, коли питання торкається складного, ще не осмисленого досвіду.

Ви відчуваєте незручність, якщо затримуєте дихання, довго не відповідаєте, якщо бажаєте залучити до бесіди іншу людину, починаєте занадто гучно сміятися або повторюєте ті самі слова, які вже говорили ви або ваш співрозмовник. Коли стає незручно, відразу переходьте до наступного етапу 

розмови. Будьте активною стороною, проявляйте ініціативу, коли партнеру або партнерці складно. Сфокусуйтеся на тому, як ви справляєтеся зараз і як ви справитеся в майбутньому. Так ви формуєте позитивні образи себе, вашого співрозмовника, ваших стосунків і вашого майбутнього.

Якщо ви пам’ятаєте, що своїми розповідями ви подаєте приклад, то будете розповідати про буденні милі дрібниці і про те, як ви справляєтеся, нагадувати про усмішку і підказувати, на яку оцінку ви очікуєте. Це буде заспокоювати і давати ресурс і вам, і вашому співрозмовнику. 

 

ДОЗВОЛЯЙТЕ СОБІ ВІДЧУВАТИ РІЗНОМАНІТНІ ЕМОЦІЇ

У стосунках на відстані емоції злості чи гніву на партнера / партнерку можуть здаватися вам недоречними. Деколи навіть саме виникнення таких емоцій провокує відчуття провини. Вам може здаватися, що ви погана людина, якщо ображаєтесь на близьку людину, яка зараз захищає країну.

Памʼятайте, що емоції не визначають, якою людиною ви є. Ви маєте право на будь-які емоції. Спробуйте виразити свою емоцію в безпечний для вас та інших спосіб. Наприклад, можна розбити тарілку, поки ніхто не бачить, або завести щоденник, де будете записувати в деталях свої почуття.

Слідкуйте за тим, щоб емоції не впливали деструктивно на вашу поведінку. Наприклад, якщо ви зараз сердитесь на свою близьку людину через її вибір піти служити, то пам’ятайте, що не повинні звинувачувати її. Натомість можете запитати себе: «На що я справді злюся?». Може виявитися, що за емоцією злості ховається потреба, наприклад, у підтримці, яку зараз неможливо закрити. У такому випадку складіть список варіантів, як ви можете отримати бажану підтримку. Одна з можливостей – побути у підтримувальному колі – взяти участь у групі підтримки для дружин або матерів військовослужбовців, зокрема і в онлайн форматі.

ЩО ЩЕ МОЖЕ ДОПОМОГТИ?

Спільні ритуали допомагають підтримувати відчуття близькості та присутності. Подумайте про те, які нові спільні моменти ви можете розділити разом. Наприклад, спільні вечері завдяки відеозв’язку чи побажання доброго ранку та доброї ночі. Можна спробувати разом пограти в улюблену гру чи почитати одне одному книгу.

Пам’ятайте, що створення нових ритуалів може потребувати часу та зусиль. Не хвилюйтеся, якщо у вас немає  великого списку. Ви можете вибрати навіть один, якщо це комфортно для вас і вашої близької людини.

ЩО КРАЩЕ ГОВОРИТИ БЛИЗЬКОМУ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЮ ПІД ЧАС ТЕЛЕФОННОЇ РОЗМОВИ?

Найперше, що ви можете – проговорити свої реальні емоції, наприклад, сказати: «Мені дуже цінно, що ти довіряєш мені та поділилась/поділився цією новиною». Якщо вам справді важко дібрати слова й ви не знаєте, як саме зараз правильно зреагувати, так і скажіть: «Зараз я збентежена/збентежений і не знаю, що сказати. Але знай, що я готова/готовий бути поряд. Ніхто не має проходити цей шлях наодинці». Далі можна запитати в людини, чи хоче вона це з вами проговорити. Також можна спитати, яка допомога потрібна людині на цьому етапі.

Часто близькі люди мають складніші переживання, ніж сам військовослужбовець. Вам теж може знадобитися  допомога. Якщо відчуваєте, що не можете самостійно впоратися – зверніться до психолога. Ви – важлива частина команди, тому повинні дбати про себе не менше, ніж дбаєте про близьку людину.

Яким чином краще проявляти свою турботу?

Її частіше за все проявляють на ділі своїми вчинками. Проте не варто забувати і про слова, які є виявом турботи та уваги.

“Як ти себе почуваєш?”

Ця фраза підкреслює, що людина не байдужа і говорить, що вам важливо не лише те, голодна вона чи їй не холодно. Вас також цікавить її внутрішній світ і душевний стан. Альтернативою може стати запитання: “Як настрій?”, “Як пройшов твій день?”.

“Чим я можу тобі допомогти? Що я можу зробити для тебе?”

 Це про готовність не просто дізнатись, як справи, а ще й допомогти зробити щось, що значно зближує людей. На відміну від опіки, турботливий близький завжди уточнює, яку саме допомогу чекають від нього і чи чекають взагалі. Опікун завжди ображається, коли його опіку не приймають. А ось той, хто турбується, достатньо зрілий для того, щоб прийняти відмову у допомозі. Це допомагає підтримати цілісність особистих кордонів людини.

“У тебе все добре?”

Ця фраза підкреслює, що вам не байдуже благополуччя близького. На підсвідомому рівні передає повідомлення: “Мені не все рівно як ти себе почуваєш” і “Для мене важливо, щоб у тебе було все добре”.

“Що б ти хотів/хотіла прямо зараз?”

Готовність задовольнити потребу рідної людини прямо зараз не лише зближує, а й дарує відчуття безпеки. Близький підкреслює готовність проявити свою любов і піклування невідкладно.

“Як я можу тебе порадувати?”

Ідея, що рідна людина хоче покращити твій настрій і порадувати, – це ще один спосіб сказати “Я люблю” і проявити турботу. Емоції часто можуть бути важливішими фізичного і матеріального комфорту.

“Знай, що я завжди поруч, якщо буду потрібний/потрібна”

Такі слова підкреслюють, що завжди є поруч той, хто хоче тебе підтримати дарує відчуття прийняття, комфорту, любові і знижує тривожність.

Отже, не шкодуйте слів підтримки та будьте щедрими на турботу для близьких, бо саме з таких слів складається щастя.

Говорити із партнером-військовослужбовцем, який перебуває на відстані, може бути складно. Для багатьох жінок підтримуючою є можливість поділитися своїм досвідом очікування коханого у колі людей, що переживають подібний досвід. В таких групах можна відчути, що ви не сама, що стани, які ви переживаєте, природні, а також отримати підтримку і відповіді на свої запитання від досвідчених психологів.

Матеріал взятий: https://pidtrymka.in.ua/useful_post/spilkuvannya-z-vijskovosluzhbovczem-na-vidstani-yak-pidtrymaty-ta-ne-nashkodyty/