Страхи у дітей

 Події нашого життя, які супроводжуються невизначеністю, нестабільністю, хронічними стресами можуть викликати  пригнічений стан не тільки у дорослих, діти теж відчувають багато напруження і страху.

Зараз побільшало запитів від батьків, як реагувати, коли дитина говорить про страх померти або страх, що помруть батьки. У віці 9-11 років дитина починає усвідомлювати кінцевість життя, і такі страхи можуть виникати. Проте зараз існує реальна загроза, діти чують / бачать новини про загибель людей, батьки можуть відчувати страх за себе, за дітей, за близьких на війні, але при цьому намагатися "не лякати" дитину, не говорити про це. Виходить так, що тема смерті присутня та замовчувана одночасно. Через це напруження не зникає, а посилюється. Бо все що є, але замовчується, не перестає існувати. А от уникання та утримування напруження потребує багато сил та внутрішніх ресурсів, які зараз і так дуже обмежені.

Що ж робити? В першу чергу розібратися самим дорослим з цим питанням. Безпечний дорослий виконує для дитини роль емоційного контейнера, куди не тільки вміщає переживання дитини, а й опрацьовує та допомагає дитині їх засвоїти в прийнятному вигляді - нормалізованими, зрозумілими, прийнятими. Якщо ж Ваш особистий контейнер переповнений, вмістити дитячі переживання просто немає куди. Натомість, коли Ви усвідомлюєте, приймаєте та проживаєте свої емоції та переживання, визнаєте свої страхи, це дає змогу допомагати своїй дитині проживати її емоції.

Важливо! Добре, що дитина ділиться з Вами своїм страхом, оскільки часто страх може бути, але дитина про нього не говорить.

Тож, з дитиною важливо говорити про страх. Нормалізувати ці переживання: "Мені теж буває страшно". Наголосити, що Ви поруч. Ви вживаєте всіх заходів, щоб убезпечити себе та дитину. Тут можна нагадати алгоритм дій у разі тривоги або інших ситуацій, про які говорить дитина.

Також важливо говорити про те, що колись нас дійсно не буде, колись ми помремо, але робимо все для того, щоб це сталося якомога пізніше. А також наголошувати на тому, що навіть після смерті близькі залишаються в нашому серці, нашій пам'яті. Тут можуть бути допоміжними природні приклади життєвих циклів, а також книжки та мультфільми, в яких піднімається тема життя, смерті та прив'язаності.

А ще це гарна можливість нагадати собі та наголосити дитині про важливість наших стосунків. Час якісно проведений разом безцінний. І саме такі моменти зберігаються в пам'яті та залишають теплі спогади, які можуть бути опорою в складних ситуаціях.

Якщо цікаві ще додаткові способи стабілізувати та підтримати дитину можете звернутися за психологічною підтримкою до фахівців КУ «Центр УБД»СМР:

РЕЦЕПЦІЯ: 050 107 94 53

ПСИХОЛОГ: 093 107 94 53