Психолог КУ "Центр УБД" СМР Анна Тимченко

Читати публікацію:  https://cukr.city/city/2026/shcho-robyty-yakshcho-chuyesh-rosiysku-movu-v-sumakh/   Психологиня сумського Центру учасників бойових дій долучилася до підготовки матеріалу для медіа ЦУКР — «Російські серіали в сумській пекарні та обслуговування мовою ворога. Як на таке реагувати?» (5 лютого 2026 року, авторка — Вікторія Майсун ). У тексті порушено чутливу для прикордонного міста тему — присутність російськомовного контенту в публічному просторі Сум та обслуговування відвідувачів російською мовою. Журналісти зібрали коментарі фахівців із різних сфер — правової, громадської, військової та психологічної — щоб комплексно відповісти на запитання: чому частина містян продовжує споживати російський продукт і як екологічно реагувати на такі ситуації. Психологиня Центру УБД  у коментарі для матеріалу акцентувала увагу на психологічних аспектах явища. Зокрема, на тому, що мова й контент під час війни — це не лише питання звички, а й тригер для людей із травмати...

До Дня української жінки відбувся особливий тренінг для жінок-військовослужбовиць — простір підтримки, відновлення та глибокого контакту із собою. Захід проведено за ініціативи та співпраці з психологинею Яною Гончар , що додало зустрічі професійного супроводу та глибини. 25 лютого — День української жінки , що відзначається у день народження Леся Українка, — це про силу, гідність і незламність. Про жінку, яка творить історію, бореться, надихає й водночас зберігає в собі чутливість та внутрішню глибину. Саме цій багатогранності й була присвячена наша зустріч. «У службі ми часто одягаємо броню не лише фізичну, а й емоційну. Стійкість стає необхідністю. Але навіть найсильнішим потрібен простір, де можна зняти цю броню», — ділиться одна з учасниць. Під час тренінгу ми говорили про емоції: як їх розпізнавати, як вони проявляються в тілі, чому важливо не ігнорувати власні стани. Досліджували, як напруга накопичується непомітно та як через усвідомлення можна повернути собі відчуття контро...

   Тахіпсихія – це стан прискорення психічних процесів, за якого суб’єктивне відчуття часу уповільнюється. Зовні події відбуваються швидко, але всередині з’являється відчуття «розтягнутої миті».  Саме тому люди в екстремальних ситуаціях кажуть: 🛑«Все ніби відбувалося в слоу-моушн» (від англ. slow motion – уповільнений рух); 🛑«Я встиг багато подумати за секунди»; 🛑«Час ніби зупинився».  Як це працює Психіка різко прискорює обробку інформації: більше думок за одиницю часу, швидші асоціації, миттєві рішення. 🧠   Через це зовнішній час переживається як повільний, хоча внутрішній темп є надшвидким.  У ресурсному режимі тахіпсихія: 🛑 дає надшвидку орієнтацію; 🛑 підвищує шанси на виживання; 🛑 створює ефект «чіткого кадру»; 🛑 дозволяє діяти точно під час небезпеки.  Важлива межа 🤔 Тахіпсихія стає небезпечною, коли вона триває довго та не повертається до базового ритму. Коли переходить у хаотичне мислення, а також виснажує нервову систему. 📌 Хоро...

  Відбувся тренінг психологічної підтримки для членів родин військових, присвячений темі зміни ідентичності після втрати близької людини. У безпечному просторі учасники говорили про переживання горя, трансформацію ролей і цінностей, шукали внутрішні ресурси та нові сенси. Було розглянуто етапи проживання втрати, способи екологічного вираження складних емоцій та техніки самодопомоги. У практичній частині проведено медитацію «Фенікс», спрямовану на символічне проживання відновлення та формування нової ідентичності. Для закріплення досвіду використано арт-техніку гратаж «Фенікс», що допомогла учасникам через творчість візуалізувати власний шлях трансформації. Дякуємо учасникам за довіру та відкритість. Підтримка і спільність є важливими кроками на шляху до поступового відновлення.

Лабубу, Хагі Вагі, Фуглер – світ заполонили дитячі іграшки, від яких стає лячно навіть дорослим. Що з ними не так? Нумо розбиратися. Насправді є дуже важливим які перші забавки матимуть ваші малята. Тому що вони втілюють у собі перші моделі світу, які дитина бере в руки, обіймає, засинає із ними. Якщо хочете, це перші уроки про життя, а не просто шматки плюшу чи пластику. Що являє собою, наприклад, Фуглер? Скляні очі та штучні людські зуби у монстра. Лабубу взагалі вважають збірним образом магічних істот: від демонів до духів. Поняття зла подається дітям у милій обгортці й успішно просувається блогерами у TikTok. ☝️ Наголошуємо, що іграшки є дуже важливими для формування дитячої психіки. Адже у дошкільному віці дитина ще не може відокремити «гру» від «норми», не проаналізує символи. Натомість вона інтеріоризує, тобто вбирає модель світу такою, якою її бачить.  Образ → повтор → норма  Дитячий мозок з часом звикає до поглинання, знижує чутливість до страждання іншого. Формується...

  Простота у вихованні: ключ до розуміння та близькості   У вихованні дітей ми часто ускладнюємо те, що можна зробити простим і доступним. Але чи справедливо це? Великі мислителі підкреслювали, що саме в простоті – справжня майстерність і краса: 💚 «Все має бути представлене настільки просто, наскільки це можливо» (Альберт Айнштайн). 💚 «Простота – це те, що найважче на світі; це крайня межа досвіду та останнє зусилля генія» (Леонардо да Вінчі). 💚 «Простота – це образ істинного» (Карл Теодор Ясперс). 💚 «Істина – не те, що доведено, істина – це простота» (Антуан де Сент-Екзюпері). 💚 «Спеціаліст, який усе ускладнює, працює неправильно. Професіонал має вміти робити речі простими» (Річард Бренсон). Чому ми ускладнюємо? Чому вважається, що виховання обов’язково має бути складним і виснажливим? Чому з’являється думка, що без суворих зусиль, поту і сліз діти не стануть успішними? Звідки переконання, що тільки через труднощі можна досягти результату? Ці стереотипи заважають ба...

 Відбувся тренінг для членів родин військових: про втрату, підтримку та внутрішні ресурси У межах циклу психологічних зустрічей для членів родин військових відбувся тренінг на тему впливу переживання втрати на сім’ю та найближче оточення . Це була глибока та водночас дуже тепла зустріч, де ми говорили про складні переживання, які часто залишаються непомітними для інших: тривогу, невизначеність, страх, виснаження, почуття провини та безсилля. Обговорювали, як змінюється сімейна система в умовах втрати або постійної напруги, як це впливає на партнерські стосунки, батьківство та емоційний стан дітей. Учасники мали можливість: краще зрозуміти психологічні реакції на втрату та хронічний стрес; усвідомити власні емоції та потреби; опанувати техніки саморегуляції; навчитися більш підтримувальній та екологічній комунікації в родині; отримати цінний досвід групової підтримки. Особливою частиною зустрічі став арт-майстер-клас із ліпки з полімерної глини . Через творчість...

Цієї зими наші діти потребують особливої емоційної підтримки. «Теплі» ігри можуть допомогти відволіктись, знизити рівень тривоги та м’язової напруги.  ☀️ «Теплі спогади» Кожен по черзі завершує фразу: «Я відчуваю тепло, коли…». Варіанти відповідей: «…мене обіймають», «…кажуть добрі слова», «…я під ковдрою», «…дивлюся мультфільм», «…про мене піклуються» тощо.  ☀️ «Висікаємо вогонь» Інтенсивно розітріть долоні, відчуйте тепло. Наприкінці зробіть рух, наче надсилаєте свій вогник іншій людині. Той, хто його «спіймав», кладе його собі на груди або живіт, а потім розтирає руки і передає далі.  ☀️ «Яке ти зараз джерело світла й тепла?» Дайте дитині можливість пофантазувати: наприклад, ти зараз як свічка, сонце, камін, ліхтарик, зірка чи гірлянда. Можна показати це жестом або голосом.  ☀️ «Теплий подих» Спочатку тренуйтеся дихати на долоню. Коли у вас з’явиться саме теплий подих, домовтесь, куди саме «дихатимете», щоб зігріти: ніжки, животик, спинку, долоньки. Коли ми робимо...

 🇯🇵 У японській мові є слово «бокетто» – це стан, коли людина дивиться вдалину і не думає ні про що конкретне. У культурі, де цінується усвідомленість, навіть такий стан отримав назву. У нас же, українців, він часто викликає тривогу: «Я щось маю робити», «Я даремно витрачаю час», «Чому я завис?» Правда в тому, що мозку потрібні паузи. Без них він не відновлюється, а лише імітує продуктивність. Як допомогти собі «відключити думки»  (насправді ж, дати їм відпочинок). Достатньо 5–10 хвилин. *️⃣ Переведіть погляд назовні Дивіться не в телефон, а на горизонт: вікно, воду, небо, дерева. Наш зір є найшвидшим способом заспокоєння нервової системи. *️⃣ Дозвольте думкам блукати Не потрібно гнати від себе думки. Просто не розвивайте їх. Спостерігайте як вони приходять і йдуть. *️⃣ Дихайте повільніше, ніж зазвичай Особливо видих. Довгий видих сигналізує мозку: «я в безпеці». *️⃣ Не ставте собі мету «не думати ні про що» Бокетто є гігієною психіки. Можливо, вам теж сьогодні потрібно прос...

Наше тіло пам’ятає все. Те, що ми не змогли сказати словами, не дозволили собі прожити або відклали “на потім”, часто знаходить вихід через тілесні відчуття: напругу, біль, втому, проблеми зі сном чи диханням. Психосоматика - це мова, якою психіка говорить із нами через тіло. Не як покарання, а як спосіб привернути увагу: «Подивись на мене. Мені важко. Мені болить». Арттерапія допомагає почути цю мову без тиску й аналізу. Через колір, форму, лінію, рух ми можемо обережно доторкнутися до внутрішнього досвіду, який складно або страшно озвучити словами. Тут не потрібно “вміти малювати” важливо лише дозволити собі виразити те, що вже є всередині. У поєднанні психосоматики та арттерапії відбувається особливий процес: тіло отримує увагу і визнання емоції знаходять безпечний вихід напруга поступово зменшується з’являється відчуття контакту з собою та власними межами Коли ми малюємо свій біль, втому чи страх ми перестаємо бути з ними наодинці. Вони стають видимими, а отже менш лякаючими. Іноді...

  Є в американців такий термін – «cascading events». Якщо по-простому, це коли біда не приходить одна. Спершу втрачаєш щось важливе: дім, роботу чи людину. Потім нашаровується ще щось – хвороба, нові труднощі. І от уже здається, що життя сипле проблеми з відра і просто не дає перепочити. А тепер додамо наш контекст. Ми живемо у війні, яка триває роками й стала для нас фоном щоденного життя: ✖️ постійна небезпека – навіть якщо «тихо», мозок все одно тримає напругу; ✖️ втрати – близьких, друзів, дому, місць дитинства; ✖️ невизначеність – коли не знаєш, що буде завтра чи де прокинешся через місяць; ✖️ економічний тиск і вимушені зміни – переїзди, нова робота, інші умови життя.  Це теж cascading events. Бо війна рідко випробовує всього один раз – вона накочує хвилями: сьогодні тривога, завтра погані новини. Післязавтра – чергова втрата чогось і, не дай боже, когось. І сил стає менше не тому, що ми слабкі, а тому, що людський ресурс має межу. Важливо нагадати собі: ми маємо право в...

  Ми часто використовуємо слова «тривога» і «тривожність» як синоніми, хоча з психологічного погляду між ними є різниця. Тривога – це реакція на конкретну загрозу тут і тепер. Тривожність є фоновим станом постійного очікування небезпеки, навіть коли нічого не відбувається. 📖 У книзі психолога Володимира Станчишина «Стіни в моїй голові» тривога описується як стан, у якому тіло реагує швидше за думки. І це добре пояснюється нейробіологією. Тривожність часто починається з думки, але дуже швидко стає фізіологічною реакцією. У центрі цього процесу – амигдала (мигдалеподібне тіло), наш внутрішній детектор загроз. Вона запускає режим виживання ще до того, як ми встигаємо усвідомити небезпеку. Мозок переходить у стан гіперзбудження: активуються глутамат і норадреналін. ГАМК (гамма-аміномасляна кислота) – головний гальмівний нейромедіатор мозку, який знижує збудження нервової системи та допомагає повернутися до стану спокою – не встигає зменшити напругу. У цей момент префронтальна кора, як...